Семюел Коулридж-Тейлор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Семюел Коулридж-Тейлор
Народився15 серпня 1875(1875-08-15)[1][2][…]
Лондон, Сполучене Королівство[4] або Holbornd, Кемден, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство[5]
Помер1 вересня 1912(1912-09-01)[1][2][…] (37 років)
Лондон, Сполучене Королівство
·пневмонія
ПохованняЦвинтар Бандон-Гілл
Країна Сполучене Королівство
НаціональністьАфробританці[5]
Діяльністькомпозитор, піаніст, диригент
Alma materКоролівський коледж музики
Знання мованглійська[6]
ЗакладCrystal Palace Schoold
Magnum opusThe Song of Hiawathad[4]
У шлюбі зJessie Sarah Fleetwood Walmisleyd[7]
ДітиAvril Coleridge-Taylord
IMDbID 0171284

Семюел Коулридж-Тейлор (англ. Samuel Coleridge-Taylor; 15 серпня 1875 — 1 вересня 1912) — британський композитор, піаніст та диригент креольського походження.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Семюел Коулридж-Тейлор народився в районі Голборн у Лондоні в родині лікаря Деніела Пітера Тейлора, що походив зі Сьєрра-Леоне та Еліс Мартін (1856—1953). Дитинство провів у лондонському районі Кройдон. Батько невдовзі покинув свою громадянську дружину й сина Семюела та виїхав з Англії. Семюел рано виявив свій музичний талант, опановуючи в музичній школі скрипку та піаніно. У восьмирічному віці він упереше виступив на публіці як скрипаль. 1890 року він вступив до Королівського коледжу музики, а 1891 року з'явився друком його гімн In Thee O Lord. 1892 року ірландський композитор Чарлз Вільерс Стенфорд почав навчати його композиції, а 1893 року Семюел Тейлор одержав стипендію. Того ж року у Крейдоні він дав концерт, на якому представив свій квінтет для фортепіано, деякі частини сонати для кларнета та декілька пісень. 1898 року Семюел Коулридж-Тейлор сам почав викладати в Королівському коледжі музики. 1899 року він одружився зі своєю студенткою Джессі Велмслі, хоча батьки дружини не бажали цього шлюбу через те, що наречений був темношкірим. У подружжя народилися син Гайявата (1900—1980) та дочка Авріль (1903—1998), які також стали музикантами.

Коулридж-Тейлор з часом здобув як композитор міжнародне визнання, й водночас підкреслював свою змішану європейсько-американську ідентичність. Він співпрацював з афроамериканським поетом Полом Лоренсом Данбаном. У США він став однією з провідних постатей афроамериканців. Так 1901 року у Вашингтоні було засновано хор на 200 учасників під назвою «Товариство Семюела Коулриджа-Тейлора» («Samuel Coleridge-Taylor Society»). 1904, 1906 та 1910 року він сам виступав з концертними турне в США. 1904 року Коулридж-Тейлор обійняв посаду диригента Товариства Генделя (Handel Society). Водночас він багато часу присвятив викладацькій роботі: працював як доцент Крейдонської консерваторії, професор композиції в Триніті Коледжі Музики та в Ґілдголській школі музики та театру.

Помер у 37 років від запалення легень.

Сисок творів

[ред. | ред. код]

Нумеровані твори

[ред. | ред. код]
  • Piano Quintet in G minor, Op. 1 — 1893
  • Nonet in F minor for oboe, clarinet, bassoon, horn, violin, viola, cello, contrabass and piano, Op. 2 — 1894
  • Suite for Violin and Organ (or piano), Op. 3 (Suite de Piêces)- 1893
  • Ballade in D minor, Op. 4 — 1895
  • Five Fantasiestücke, Op. 5 — 1896
  • Little Songs for Little Folks, Op. 6 — 1898
  • Zara's Earrings, Op. 7 — 1895
  • Symphony in A minor, Op. 8 — 1896
  • Two Romantic Pieces, Op. 9 — 1896
  • Quintet in F sharp minor for clarinet and strings, Op. 10 — 1895
  • Southern Love Songs, Op. 12 — 1896
  • String Quartet in D minor, Op. 13 — 1896 (lost)
  • Legend (Concertstück), Op. 14
  • Land of the Sun, Op. 15 — 1897
  • Three Hiawatha Sketches for violin and piano, Op. 16 — 1897
  • African Romances (P. L. Dunbar) Op. 17 — 1897
  • Morning and Evening Service in F, Op. 18 — 1899
  • Two Moorish Tone-Pictures, Op. 19 — 1897
  • Gypsy Suite, Op. 20 — 1898
  • Part Songs, Op. 21 — 1898
  • Four Characteristic Waltzes, Op. 22 — 1899
  • Valse-Caprice, Op. 23 — 1898
  • In Memoriam, three rhapsodies for low voice and piano, Op. 24 — 1898
  • Dream Lovers, Operatic Romance, Op. 25 — 1898
  • The Gitanos, canata-operetta, Op. 26 — 1898
  • Violin Sonata in D minor, Op. 28 — ?1898 (pub. 1917)
  • Three Songs, Op. 29 — 1898
  • The Song of Hiawatha, Op. 30 («Overture to The Song of Hiawatha», 1899; «Hiawatha's Wedding Feast», 1898; «The Death of Minnehaha», 1899; «Hiawatha's Departure», 1900)
  • Three Humoresques, Op. 31 — 1898
  • Ballade in A minor, Op. 33 — 1898
  • African Suite, Op. 35 — 1899
  • Six Songs, Op. 37
  • Three Silhouettes, Op. 38 — 1904
  • Romance in G, Op. 39 — 1900
  • Solemn Prelude, Op. 40 — 1899
  • Scenes From An Everyday Romance, Op. 41 — 1900
  • The Soul's Expression, four sonnets, Op. 42 — 1900
  • The Blind Girl of Castél-Cuillé, Op. 43
  • Idyll, Op. 44 — 1901
  • Six American Lyrics, Op. 45 — 1903
  • Concert Overture, Toussaint L'Ouverture, Op. 46 — 1901
  • Hemo Dance, scherzo, Op. 47(1) — 1902
  • Herod, incidental music, Op. 47(2) — 1901
  • Meg Blane, Rhapsody of the Sea, Op. 48 — 1902
  • Ullyses, incidental music, Op. 49 — 1902
  • Three Song Poems, Op. 50 — 1904
  • Four Novelletten, Op. 51(1?) — 1903
  • Ethiopia Saluting the Colours, march, Op. 51(2?) — 1902
  • The Atonement, sacred cantata, Op. 53 — 1903
  • Five Choral Ballads, Op. 54 — 1904
  • Moorish Dance, Op. 55 — 1904
  • Three Cameos for Piano, Op. 56 — 1904
  • Six Sorrow Songs, Op. 57 — 1904
  • Four African Dances, Op. 58 — 1904
  • Twenty-Four Negro Melodies, Op. 59(1) — 1905
  • Romance, Op. 59(2) — 1904
  • Kubla Khan, rhapsody, Op. 61 — 1905
  • Nero, incidental music, Op. 62 — 1906
  • Symphonic Variations on an African Air, Op. 63 — 1906
  • Scenes de Ballet, Op. 64 — 1906
  • Endymion's Dream, one-act opera, Op. 65 — 1910
  • Forest Scenes, Op. 66 — 1907
  • Part Songs, Op. 67 — 1905
  • Bon-Bon Suite, Op. 68 — 1908
  • Sea Drift, Op. 69 — 1908
  • Faust, incidental music, Op. 70 — 1908
  • Valse Suite: «Three fours», Op. 71- 1909
  • Thelma, opera in three acts, Op. 72 — 1907-09
  • Ballade in C minor, Op. 73 — 1909
  • Forest of Wild Thyme, incidental music, Op. 74 (five numbers) — 1911–25
  • Rhapsodic Dance, The Bamboula, Op. 75 — 1911
  • A Tale of Old Japan, Op. 76 — 1911
  • Petite Suite de Concert, Op. 77 — 1911
  • Three Impromptus, Op. 78 — 1911
  • Othello, incidental music, Op. 79 — 1911
  • Violin Concerto in G minor, Op. 80 — 1912
  • Two Songs for Baritone Voice, Op. 81 — 1913
  • Hiawatha Ballet in five scenes, Op. 82 — 1920[8]

Ненумеровані твори

[ред. | ред. код]
  • The Lee Shore
  • Eulalie
  • Variations for Cello and Piano

Література

[ред. | ред. код]
  • Jeffrey Green Samuel Coleridge-Taylor, a Musical Life. Pickering & Chatto, 2011. ISBN 978-1848931619.
  • Reid, Charles (1968). Malcolm Sargent: a biography. London: Hamish Hamilton Ltd. ISBN 0-241-91316-0.
  • Self, Geoffrey (1995). The Hiawatha Man: the Life & Work of Samuel Coleridge-Taylor. Aldershot, England: Scolar Press. ISBN 0-85967-983-7.
  • Coleridge-Taylor, Avril (1979). The Heritage of Samuel Coleridge-Taylor. London: Dennis Dobson. ISBN 0-234-77089-9.

Посилання

[ред. | ред. код]
Твори онлайн

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119262932 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в SNAC — 2010.
  4. ↑ а б Magnusson M. Chambers Biographical Dictionary — W & R Chambers, 1990. — ISBN 978-0-550-16041-6
  5. ↑ а б Southern E. Biographical Dictionary of Afro-American and African Musicians — Greenwood Publishing Group, 1982.
  6. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. ↑ https://interlude.hk/samuel-coleridge-taylor-and-jessie-sarah-fleetwood-walmisley-nobody-knows-the-trouble-ive-seen/
  8. ↑ Coleridge-Taylor, Avril, The Heritage of Samuel Coleridge-Taylor, London: Dobson, 1979, pp. 145—154.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Семюел_Коулридж-Тейлор&oldid=42688735